кругойдучий
[kruɦojdut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Фізика) –
Який рухається по колу або обертається навколо своєї осі; круговий, обертовий (заст. або спец.).
- (Менеджмент) –
У фразеологізмі: “кругойдучий стіл” — засідання, дискусія, конференція тощо, учасники якого обговорюють питання, послідовно переходячи від однієї групи (стола) до іншої.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кругойдучий, р. кругойдучого, д. кругойдучому, з. кругойдучого, о. кругойдучим, м. кругойдучім