кругойдучий

1. Який рухається по колу або обертається навколо своєї осі; круговий, обертовий (заст. або спец.).

2. У фразеологізмі: “кругойдучий стіл” — засідання, дискусія, конференція тощо, учасники якого обговорюють питання, послідовно переходячи від однієї групи (стола) до іншої.

Приклади:

Приклад 1:
І входила сюди малим рукописом, щоб вийти пакунками, підводами, вагонами книжок, поділившись, як жива клітина, на безліч своїх подоб.Але найбільше любив він машиновий відділ — широ­кий, кругойдучий коридор, де низкою стояли присадкуваті верстати, висуваючи важкого щелепа за кожного оберту маховика. Тут міцніше тхнуло випарами фарби з накотних валів, чути було глухий шелест стиснутого між металом паперу, рівне зіт­хання коліс і свист моторів у дерев’яних футлярах.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”