кругообертання

[kruɦoobɛrtɑnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Фізика) –

    Обертання навколо осі, круговий рух, циклічний процес, що повторюється; оберт, циркуляція (наприклад, кругообертання небесних тіл, кругообертання крові в організмі).

  2. (Психологія) –

    (переносно) Монотонне, одноманітне повторення одного й того самого; рутина, безвихідь (наприклад, кругообертання буденних справ).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кругообертання, р. кругообертання, д. кругообертанню, з. кругообертання, о. кругообертанням, м. кругообертанні, к. кругообертання

Більше записів