1. Товста колода, обрубок дерева циліндричної форми, зазвичай очищений від гілок і кори.
2. Великий округлий камінь, валун.
3. Розм. Про повну, округлу людину.
Словник Української Мови
Буква
1. Товста колода, обрубок дерева циліндричної форми, зазвичай очищений від гілок і кори.
2. Великий округлий камінь, валун.
3. Розм. Про повну, округлу людину.
Приклад 1:
Затим із цієї ж сакви витяг шмат вудженої конини, кругляк овечого сиру, лаваша та кавуна. З другої сакви дістав торбинку білої, як мука, кримської солі, мідні ножі, мисочки та глиняні кухлики.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”