круглоточений
[kruɦlotot͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Техніка) –
Який виточений на токарному верстаті з обертанням заготовки навколо осі, має циліндричну або круглу в перерізі форму.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. круглоточений, р. круглоточеного, д. круглоточеному, з. круглоточеного, о. круглоточеним, м. круглоточенім