Древослів

Словник Української Мови

круглоротий

[kruɦlorotɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Зоологія) –

    Який має круглий рот (про риб та інших водних тварин).

  2. (Зоологія) –

    Належний до класу безщелепних рибоподібних хребетних тварин з круглим ротовим отвором, представником якого є міногоподібні (Cyclostomata).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. круглоротий, р. круглоротого, д. круглоротому, з. круглоротого, о. круглоротим, м. круглоротім

Більше записів