Древослів

Словник Української Мови

круглобокий

[kruɦlobokɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Який має опуклі, округлі боки; з округлими боками.

  2. (Ботаніка) –

    (у біології, про плоди) Який має округлу форму з помітно опуклою стороною (бічною поверхнею), наприклад про деякі сорти груш.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. круглобокий, р. круглобокого, д. круглобокому, з. круглобокого, о. круглобоким, м. круглобокім

Більше записів