1. Властивість геометричної фігури, зокрема кола або кулі, бути круглим; стан, коли лінія або поверхня утворює замкнену криву, всі точки якої рівновіддалені від центру.
2. Об’єкт, що має форму кола або наближену до неї; круглий предмет, кругле місце.
3. Перен. Повнота, завершеність, цілісність (наприклад, думки, форми в мистецтві).
4. Застаріле та розмовне позначення круглої суми грошей, значного числа.