Древослів

Словник Української Мови

круча

[krut͡ʃɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Геологія) –

    Крутий, стрімкий схил гори, берега річки або яру; урвище, обрив.

  2. (Геологія) –

    (переносне значення) Висока, важкодоступна скеляста гора; крутогір.

  3. (Геологія) –

    (переносне значення, рідко) Те саме, що крутість (у значенні стрімкого, крутого місця).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. круча, р. кручі, д. кручі, з. кручу, о. кручею, м. кручі, к. круче

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів