Значення
- (Архітектура) –
(від нім. Kreuzgang) У середньовічній архітектурі: критий аркадний або галерейний хід, що оточує прямокутний внутрішній двір (клуатр) монастиря, собору або церкви; клуатр.
- (Лінгвістика) –
(переносно) Уживається для позначення довгого, одноманітного переходу або блукання, часто без чіткої мети.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кройсганг, р. кройсгангу, д. кройсгангові, з. кройсганг, о. кройсгангом, м. кройсгангові, к. кройсгангу