кровинка

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “кров”, що означає дуже малу кількість крові або символічно вказує на кровний зв’язок, рід; часто вживається у фразеологізмах на кшталт “рідна кровинка” для позначення близької родинної людини, особливо дитини.

2. (мед., заст.) Корпускула, формений елемент крові (наприклад, еритроцит або лейкоцит).

Приклади:

Приклад 1:
У ній тремтіла кожна жилка і кровинка – і тоді Даруся так само раптово сама для себе зрозуміла вона не дурна – а таки солодка, як і оця солодка дрож-пропасниця, якої вона не знала ніколи. Івановий торохкітливий шепіт проривався крізь постійний туман у її голові, діставався десь так глибоко і далеко, що Даруся і не підозрювала, що у ній є такі місця.
— Матіос Марія, “Солодка Даруся”