Древослів

Словник Української Мови

кровоточивий

[kroʋotot͡ʃɪʋɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Медицина) –

    Який має властивість кровоточити, схильний до тривалого або частинного виділення крові; такий, що кровоточить.

  2. (Медицина) –

    Який викликає кровотечу, супроводжується виділенням крові (про рану, виразку тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кровоточивий, р. кровоточивого, д. кровоточивому, з. кровоточивого, о. кровоточивим, м. кровоточивім

Більше записів