Древослів

Словник Української Мови

кротячий

[krotjɑt͡ʃɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Зоологія) –

    Належний кротові, властивий кротові, що стосується крота.

  2. (Зоологія) –

    Утворений діяльністю кротів (про ходи, нори тощо).

  3. (Лінгвістика) –

    Перен. Підземний, такий, що відбувається приховано, непомітно.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кротячий, р. кротячого, д. кротячому, з. кротячого, о. кротячим, м. кротячім

Більше записів