Значення
- (Юриспруденція) –
У міжнародному праві та дипломатії — умова, що міститься в одному договорі чи угоді та посилається на виконання зобов’язань з іншого договору, тим самим зв’язуючи їх між собою.
- (Юриспруденція) –
У бізнесі та контрактних відносинах — положення в угоді, яке ставить її дію або виконання певних зобов’язань у залежність від виконання умов іншої, пов’язаної угоди.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. крос-умова, р. крос-умови, д. крос-умові, з. крос-умову, о. крос-умовою, м. крос-умові, к. крос-умово