крос-умова

[kros-umoʋɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    У міжнародному праві та дипломатії — умова, що міститься в одному договорі чи угоді та посилається на виконання зобов’язань з іншого договору, тим самим зв’язуючи їх між собою.

  2. (Юриспруденція) –

    У бізнесі та контрактних відносинах — положення в угоді, яке ставить її дію або виконання певних зобов’язань у залежність від виконання умов іншої, пов’язаної угоди.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. крос-умова, р. крос-умови, д. крос-умові, з. крос-умову, о. крос-умовою, м. крос-умові, к. крос-умово

Більше записів