кропило

1. Священний предмет у християнському богослужінні — невелика кисточка або металева паличка з губкою на кінці, якою священнослужитель окроплює вірних свяченою водою під час певних обрядів та молебнів.

2. Рідкісне, застаріле позначення для рослини кропива.

Приклади:

Приклад 1:
У кутку рясніли обра­зи, королівськими рушниками прибрані, кропило з ва­сильків за Миколою Чудотворцем. Чорні страстяні хрес­ти напалені на стелі… Він лежить на великому де­рев’яному ліжкові, роздягнутий, накритий вовняною ко­вдрою чи киреєю… Пахне васильками… У вікно знадвору зазирає сонце.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”