кроншпиць

[kronʃpɪt͡sʲ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    В архітектурі та будівництві — дерев’яна або металева кілочкова деталь, яка тимчасово закріплює елементи конструкції (наприклад, цеглу) під час будівельних робіт, а також клин для розпірки.

  2. (Техніка) –

    У морській справі — дерев’яний брусок ато клин, що використовується для кріплення, розпірки чи вирівнювання вантажу, суднових механізмів тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кроншпиці, р. кроншпиць, д. кроншпицям, з. кроншпиці, о. кроншпицями, м. кроншпицях, к. кроншпиці

Більше записів