кронпринц

1. Титул спадкоємця престолу в монархічних державах (переважно в історичних німецьких, скандинавських та Австро-Угорській імперії).

2. Особа, що має такий титул; спадкоємець трону, престолонаслідник у королівстві чи імперії.

Приклади:

Приклад 1:
«Так то воно так, — втрутилась я, — тільки якось недосконало проводив свою апостольську роботу Його Ексцелєнція, інакше кронпринц не виніс би собі мозок в Майєрлінґу, взявши на себе страшний гріх самогубства, перед тим закатувавши на смерть бідолашну й немудру коханку».Петро від люті, що жінка, та ще й служниця, дозволяє собі таке говорити, аж загарчав, замаскувавши свою злість кашлем. «Пані Стефо, — несміливо озвалась раптом їмость, — чи буде ще якась гаряча страва нині?
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”