кромка

[kromkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Вузька смужка по краю тканини, що відрізняється щільністю плетіння або особливим обробленням і запобігає її розсипанню.

  2. (Техніка) –

    Край, кромінь, обідок чогось; вузька смужка вздовж краю предмета.

  3. (Техніка) –

    У столярній справі — вузька дошка, брусок, що прикріплюється по краю щита або широкої дошки для запобігання деформації.

  4. (Геологія) –

    У геології — виступ, край кристала, гірського пласта, скелі тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кромка, р. кромки, д. кромці, з. кромку, о. кромкою, м. кромці, к. кромко

Більше записів