Значення
- (Історія) –
(історичне) У середньовічній Русі — прикордонна, порубіжна територія, околиця князівства або землі; край, межа.
- (Історія) –
(історичне, архітектурне) Старовинна назва внутрішньої укріпленої частини міста, дитинця (кремля), особливо у західноруських землях.
- (Лінгвістика) –
(рідковживане) Те саме, що “край”, “межа” у переносному значенні (наприклад, на самому кромі прірви).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
р. крому, д. кромові, з. кром, о. кромом, м. кромі, к. кроме