Древослів

Словник Української Мови

кролівник

[kroliʋnɪk] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Зоологія) –

    Спеціально обладнане приміщення або споруда для утримання та розведення кролів.

  2. (Зоологія) –

    Розмовна назва для кролячої ферми або господарства, що займається розведенням кролів.

  3. (Зоологія) –

    Застаріле: чоловік, який займається розведенням кролів; кролівник-фермер.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кролівник, р. кролівника, д. кролівникові, з. кролівника, о. кролівником, м. кролівникові, к. кролівнику

Більше записів