крокодил

[krokodɪl] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Зоологія) –

    Велика водно-наземна плазуна родини крокодилових (Crocodylidae) з довгою мордою, потужним хвостом і вкрита лускатою бронею, що мешкає у прісних водоймах тропічних регіонів.

  2. (Психологія) –

    Переносно: про холодну, невразливу або жорстоку людину.

  3. (Зоологія) –

    Міцна шкіра цієї тварини, вичинена та використана для виготовлення галантерейних виробів.

  4. (Техніка) –

    Рідкий: про стару, поношену, незграбну повозку або автомобіль.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. крокодил, р. крокодила, д. крокодилові, з. крокодила, о. крокодилом, м. крокодилі, к. крокодиле

Приклади з художньої літератури

  • Живуть під містом леви, жовті й сонні.
    Сховала їх розпечена трава.
    Летючі зебри, антилопи й коні
    цвітуть на дні пасовищ і савани.
    Живуть також під містом крокодили.
    Заплутані в ліан солодкі жили,
    тріпочуть тіні мавп або папуг.
    І сотні сотень мух, мурах, ропух.
    — Юрій Андрухович

Більше записів