Значення
- (Архітектура) –
В архітектурі та будівництві — спосіб облицювання фасадів будівель за допомогою невеликих кам’яних плиток (крокій) неправильної форми, що утворюють мозаїчну, нарочито грубувату поверхню з вираженими швами.
- (Мистецтво) –
У мистецтві — техніка створення художнього зображення або орнаменту з дрібних, різнокольорових камінчиків, смальти або інших твердих матеріалів, укладених у розчин, що є різновидом мозаїки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. крокіювання, р. крокіювання, д. крокіюванню, з. крокіювання, о. крокіюванням, м. крокіюванні, к. крокіювання