крокіювання

[krokijuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Архітектура) –

    В архітектурі та будівництві — спосіб облицювання фасадів будівель за допомогою невеликих кам’яних плиток (крокій) неправильної форми, що утворюють мозаїчну, нарочито грубувату поверхню з вираженими швами.

  2. (Мистецтво) –

    У мистецтві — техніка створення художнього зображення або орнаменту з дрібних, різнокольорових камінчиків, смальти або інших твердих матеріалів, укладених у розчин, що є різновидом мозаїки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. крокіювання, р. крокіювання, д. крокіюванню, з. крокіювання, о. крокіюванням, м. крокіюванні, к. крокіювання

Більше записів