1. Спортивна гра на трав’яному майданчику, у якій учасники за допомогою дерев’яних молотків проводять свої кулі через невеликі вороця, встановлені в певній послідовності.
2. Куля, що використовується для гри в крокет.
крокет
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А Бондаришин провадив так само покірно і наче байдужно: — Борони боже… лишимо й панові трохи земельки… на яку грядку, на цибулю, значить, чи що, щоб закришка була… та на крокет… — Ах, ах! — зробилось млосно Софії Петрівні, і поки Ліда подавала їй воду, Антоша заклав руки в офіцерські штани і процідив крізь зуби: — Вот негодяи!
— Коцюбинський Михайло, “Тіні забутих предків”
Приклад 2:
На вулицi — жодної людини, тiльки в крайньому дворi якiсь невгамовнi швайцарцi грали в крокет. Виноградарi вiдпочивали.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: іменник (однина) |