кріплення

[kriplɛnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Дія за значенням дієслова кріпити; зміцнення, закріплення чогось, надання міцності, стійкості.

  2. (Техніка) –

    Технічний пристрій, елемент конструкції або система елементів, що служить для з’єднання, утримання, підтримки чи зміцнення деталей, вузлів, споруд або гірничих виробок.

  3. (Техніка) –

    (у гірничій справі) Конструкція (дерев’яна, металева, залізобетонна тощо), що встановлюється у гірничих виробках для запобігання обваленню порід та забезпечення безпеки робіт.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кріплення, р. кріплення, д. кріпленню, з. кріплення, о. кріпленням, м. кріпленні, к. кріплення

Більше записів