1. Рідний, кровний родич; людина, пов’язана з кимось спільним походженням, кровним родинним зв’язком.
2. (переносно, розм.) Про людину, яка поділяє чиїсь погляди, інтереси або долю; однодумець, побратим.
кревняк
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Дід подивився на цибатого співбесідника, не повертаючи голови, і так само на старого Мороза, — подивився насмішкувато, помовчав, а тоді серйозно так, безапеляційно: — Кревняк один… З центру… — І партєльний, може? Тож, видать… Сірко помовчав.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”
Частина мови: іменник (однина) |