1. (медичний термін, застарілий) Людина, яка страждає на вроджену недостатність щитоподібної залози (кретинізм), що супроводжується різким фізичним і розумовим відставанням у розвитку.
2. (образливо) Нерозумна, обмежена, тупа людина; дурень.
кретин
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Він цілком утратив голову, цей кретин. — Нашим слухачам було б дуже цікаво дізнатися також про… — Він сидів у кріслі, він три години сидів у кріслі, а голова постійно хилилася донизу.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: іменник (однина) |