кресленик

1. (істор.) У Київській Русі та Великому князівстві Литовському — особа, яка займалася складанням, переписуванням або зберіганням офіційних документів, діловодством; канцелярист, писар.

2. (істор.) У козацькій адміністрації Гетьманщини — урядова особа, яка відала канцелярійними справами, діловодством у військовій чи адміністративній установі; секретар, писар.

3. (перен., заст.) Учений, освічена людина, що багато читає та пише; книжник.

Приклади:

Приклад 1:
Схематизований кресленик з підручника гідрографії. Я не витримую.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”