Значення
- (Мистецтво) –
Музичний термін, що позначає поступове посилення сили звуку від тихого до голосного; динамічний відтінок, протилежний до «дімінуендо».
- (Лінгвістика) –
Переносно: наростання, посилення інтенсивності чого-небудь (наприклад, емоцій, напруження, дії).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кресченда, р. кресченди, д. кресченді, з. кресченду, о. кресчендою, м. кресченді, к. кресчендо