Значення
- (Історія) –
Історичний предмет для добування вогню шляхом удару крем’яного крейдила об сталевий брусок або пластину, від якої іскри потрапляли на легкозаймистий трут.
- (Техніка) –
Сталевий брусок або пластина, якою крейдили (висікали вогонь), складова частина такого пристрою.
- (Література) –
Переносно: те, що викликає, пробуджує якісь почуття, думки або служить початком, джерелом чогось (наприклад, кресало творчості).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кресало, р. кресала, д. кресалу, з. кресало, о. кресалом, м. кресалі, к. кресало