Значення
- (Архітектура) –
У архітектурі та будівництві — підмурівок, цоколь або невисока кам’яна стінка, що оточує споруду, майданчик, курган або інший об’єкт і слугує їх основою та укріпленням.
- (Історія) –
У фортифікації — земляний вал або невисока стінка (парапет) перед основним валом укріплення, призначена для захисту оборонців.
- (Геологія) –
У геології та гірничій справі — нижня, укріплена частина відкосу кар’єру, виробки або природного уступу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. крепіда, р. крепіди, д. крепіді, з. крепіду, о. крепідою, м. крепіді, к. крепідо