креміння

Приклад 1:
А че­рез тиж­день, у неділю, пішли ми до по­па на По-би­ван­ку та й повінча­ли­ся…” З то­го ча­су зар­жавіла січо­ва руш­ни­ця, злігся по­рох, роз­гу­би­ло­ся креміння. Став Мирін Ґудзь по­ле ора­ти та хліб па­ха­ти, а Ма­ри­на – си­на Іва­на ко­ли­ха­ти… Серед ши­ро­ких та роз­ло­гих степів, на вільнім прос­торі, ви­ро­щу­вав Івась свою мо­ло­ду си­лу.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”