Словник Української Мови
Буква
1. (техн.) Процес переробки нафти або нафтопродуктів високотемпературним розкладанням (піролізом) для отримання легших вуглеводнів, зокрема бензину.
2. (геол.) Тріщина, розлом у гірських породах алі кризі.
3. (перен., розм.) Різкий, гучний звук, що нагадує тріск; тріск, хрускіт.
Приклад 1:
На мить стало зовсім тихо, крекіт жаб ущух, гори несподівано затулили півнеба і застигли в чеканні. «Альчесто, люба!» — тихо мовив Леонардо — і не зміг казати далі.
— Невідомий автор, “146 Yogansen Mayk Podorozh Uchenogo Doktora Leonardo I Yogo Maybutnoyi Kokhanky Prekrasnoyi Alchesty U Slobozhansku Shveytsariyu”