Значення
- (Юриспруденція) –
Здатність позичальника (фізичної чи юридичної особи) своєчасно та в повному обсязі виконувати свої зобов’язання за кредитним договором, тобто повертати отриману суму та сплачувати відсотки.
- (Економіка) –
У ширшому економічному сенсі — фінансовий стан суб’єкта господарювання, що характеризує його можливість отримувати та обслуговувати кредит, виходячи з платоспроможності, стабільності доходів, обсягу активів та кредитної історії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кредитоспроможність, р. кредитоспроможності, д. кредитоспроможності, з. кредитоспроможність, о. кредитоспроможністю, м. кредитоспроможності, к. кредитоспроможносте