крайня

[krɑjnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    Назва однієї з трьох головних частин (крайня, середня, задня) традиційного українського трикамерного будинку або хати, що розташовувалася з одного боку від сіней; також приміщення для проживання родини в такому будинку.

  2. (Будівництво) –

    Назва однієї з двох бічних частин (крайня, середня) п’ятистінної хати, розділеної двома поперечними стінами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. крайня, р. крайньої, д. крайній, з. крайню, о. крайньою, м. крайній, к. крайня

Більше записів