країна-опікун

Держава, яка на законних підставах (за рішенням міжнародних організацій або внаслідок двосторонніх угод) тимчасово бере на себе функції управління та захисту іншої держави або території, що перебуває у кризовому стані (наприклад, після війни), або опікується її зовнішніми справами.

Держава, яка в міжнародному праві офіційно представляє інтереси іншої держави на території третьої країни у випадку відсутності дипломатичних відносин між ними, зазвичай через своє посольство або консульство.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |