країна-опікун

[krɑjinɑ-opikun] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Держава, яка на законних підставах (за рішенням міжнародних організацій або внаслідок двосторонніх угод) тимчасово бере на себе функції управління та захисту іншої держави або території, що перебуває у кризовому стані (наприклад, після війни), або опікується її зовнішніми справами.

  2. (Юриспруденція) –

    Держава, яка в міжнародному праві офіційно представляє інтереси іншої держави на території третьої країни у випадку відсутності дипломатичних відносин між ними, зазвичай через своє посольство або консульство.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. країна-опікун, р. країни-опікуна, д. країні-опікунові, з. країну-опікуна, о. країною-опікуном, м. країні-опікуні, к. країно-опікуне

Більше записів