Словник Української Мови
Буква
1. Фахівець, який займається шиттям, пошиттям або ремонтом одягу.
2. (переносне значення) Той, хто вміло створює, конструює щось, хто майстерно працює з матеріалом (наприклад, письменник, скульптор).
3. (зоол.) Рід комах ряду лускокрилих, гусениці яких живуть у сплетених із шовку та частинок листя або хвої «чохликах»-коконах (родина Psychidae).
Приклад 1:
9 березня 1935 Ярмарок Мій брат — кравець хлоп’ячих мрій, зішив з землею небо. Горять хустки у крамарів, немов стобарвний гребінь.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”
Приклад 2:
Як пам’ятають старожили, з батька був звичайний собi кравець i — можна сказати — надзвичайна людина. Ну, хто б, скажiмо, наважився назвати його Тарасом Бульбою?
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 3:
Зiгнувшись над якимись штанцями, скажiмо, та перегортаючи сторiнки молодого Гоголя, кравець (розповiдають старожили) завжди тяжко зiдхав i з такими словами звертався до своєї молодої дружини: — А чи не думаєш ти, що з мене вийшов би непоганий кошовий отаман? З iсторiї мiстечка вiдомо, що коли Остап (старший кравцiв син) скiнчив т. зв.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”