кратно-монотонний
[krɑtno-monotonnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Математика) –
(Математика, теорія функцій) Про функцію або послідовність: така, що її кратні (наприклад, перші, другі) різниці або похідні зберігають сталий знак (не додатні або не від’ємні) на всій області визначення.
- (Математика) –
(Математика, теорія ймовірностей) Про розподіл ймовірностей: такий, що його функція розподілу або щільність є повністю монотонною або абсолютно монотонною, тобто всі її скінченні різниці певного порядку мають один знак.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кратно-монотонний, р. кратно-монотонного, д. кратно-монотонному, з. кратно-монотонного, о. кратно-монотонним, м. кратно-монотоннім