красис

1. (мистецтво) Візуально приваблива, естетично досконала форма або зовнішній вигляд чогось; красивість, краса як абстрактна категорія (застосовується переважно в теоретичних та філософських текстах про мистецтво).

2. (філософія) У давньогрецькій філософії, особливо в учіннях софістів та Платона — поняття краси, прекрасного як тако́вого, що існує само по собі; ідея або сутність краси.

Приклади:

Приклад 1:
Таке розуміння типу темпераменту – як закономірних зв’язків між властивостями– близьке до поняття, запропонованого Гіппократом, яке у грецькій мові позначалось терміном « красис» – «співвідношення », «пропорція». Термін «темперамент» у перекладі з латинської мови має таке ж значення, а відоме воно з праць давньоримського лікаря Галена – послідовника Гіппократа.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”