красовитий
[krɑsoʋɪtɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Лінгвістика) –
(діал.) Надзвичайно красивий, чудовий, прекрасний (переважно про зовнішність людини).
- (Лінгвістика) –
(перен., діал.) Вишуканий, досконалий, який викликає захоплення своєю майстерністю або виконанням.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. красовитий, р. красовитого, д. красовитому, з. красовитого, о. красовитим, м. красовитім