Значення
- (Лінгвістика) –
Вищий ступінь порівняння від прикметника «добрий» або прислівника «добре»; такий, що переважає інші за якістю, властивостями, придатністю; найбільш відповідний, досконаліший.
- (Лінгвістика) –
(у функції прислівника) Вищий ступінь порівняння від прислівника «добре»; таким чином, який є ефективнішим, доцільнішим або бажаним; на відміну від гіршого.
- (Філософія) –
(у значенні іменника, середн. рід) Те, що є переважним, більш цінним або бажаним; найкращий вибір або варіант.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. краще, р. кращого, д. кращому, з. краще, о. кращим, м. кращім, к. краще