крась

1. (діал.) Краса, вродливість, привабливість; те, що викликає захоплення.

2. (діал., перен.) Квітка, квітуча рослина; квітчастий убір.

3. (діал., перен.) Найкраща, вибрана частина чогось; цвіт, еліта.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |