крапування

[krɑpuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    (у поліграфії) процес нанесення на папір або картон дрібних крапок, які утворюють певний візерунок або тонування, часто використовується для створення фону, напівтонів у зображеннях або як захисний елемент на цінних паперах.

  2. (Мистецтво) –

    (у художніх техніках) спосіб нанесення фарби, туші тощо на поверхню у вигляді окремих крапок для створення тональних переходів, текстури або певного візуального ефекту (наприклад, у пуантилізмі).

  3. (Техніка) –

    (у виробництві, обробці матеріалів) процес створення дрібних заглиблень (крапок) на поверхні металу, скла, пластику шляхом ударного впливу (перфорації, карбування) з декоративною або технічною метою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. крапування, р. крапування, д. крапуванню, з. крапування, о. крапуванням, м. крапуванні, к. крапування

Більше записів