крапка

1. Графічний знак у вигляді невеликого круглого сліду від дотику олівця, пера тощо до паперу або іншої поверхні.

2. Розділовий знак у вигляді невеликої круглої плями (.), що вживається в кінці речення для позначення його завершеності, а також при скороченні слів.

3. Мінімальна одиниця простору в поліграфії та дизайні, з якої формується зображення (наприклад, на папері під час друку або на екрані монітора).

4. Конкретне місце, пункт у просторі або точний момент у часі.

5. Математичний знак для позначення десяткового дробу, а також знак операції множення.

6. Невелика округла пляма, цятка чого-небудь (наприклад, на тканині, на шкірі).

7. У спортивних змаганнях, грах: одиниця рахунку.

Приклади:

Приклад 1:
Епіцентр: Крапка, лінія, Марта чи Оксана, осушок, зупинка, запалення мозку, пантеон, ніж, садовина, відро, хвіст Розбивка: не при; не за; не проти, не від, не до. Після: Іван сонце Марта чи Оксана без, і, поряд, між.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Марiя знiтилась на колодцi — крапка. Зелений вугiль i в огнищi, i в її зiницях.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Приклад 3:
Вадим — комiсар бригади, Марiя — крапка, вночi: вона надто знiтилась, i полiтком. Марiя ще говорила глухо: — Ну да — певний, i ну да — непевний, бо iнакше шукала б iншої правди.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”