Древослів

Словник Української Мови

кран-екскаватор

[krɑn-ɛkskɑʋɑtor] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Самохідна будівельна машина, що поєднує функції крана та екскаватора, обладнана стрілою з ковшем для розробки ґрунту і механізмом для підйому вантажів.

  2. (Техніка) –

    Рідкісне позначення для екскаватора, обладнаного додатковою стрілою з гаковим захватом для виконання кранових операцій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кран-екскаватор, р. крана-екскаватора, д. кранові-екскаваторові, з. кран-екскаватор, о. краном-екскаватором, м. крані-екскаваторі, к. кране-екскаваторе

Більше записів