1. (заст.) Міра довжини, що дорівнює приблизно 1,85 метра (сім ліктів), використовувалася на українських землях у XVI–XVIII століттях, зокрема для вимірювання земельних ділянок.
2. (рідк.) Довга жердина або шест, який використовували при будівництві, для вимірювання або як підпору.