Древослів

Словник Української Мови

крамольник

[krɑmolʲnɪk] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    Той, хто вчиняє крамолу; бунтар, заколотник, зрадник.

  2. (Релігія) –

    (заст.) Той, хто відступає від офіційної релігії, єретик; відступник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. крамольник, р. крамольника, д. крамольникові, з. крамольника, о. крамольником, м. крамольникові, к. крамольнику

Більше записів