1. Той, хто вчиняє крамолу; бунтар, заколотник, зрадник.
2. (заст.) Той, хто відступає від офіційної релігії, єретик; відступник.
Словник Української Мови
Буква
1. Той, хто вчиняє крамолу; бунтар, заколотник, зрадник.
2. (заст.) Той, хто відступає від офіційної релігії, єретик; відступник.
Приклад 1:
Крамольник!.. Скажи, дорогий, ти за німців чи проти?..
— Тютюнник Григорій, “Вир”