Значення
- (Етнографія) –
Діалектна (західноукраїнська) назва для чоловічої тюбетейки або невеликої круглої шапочки, часто в’язаної або з сукна.
- (Ботаніка) –
У лісовій термінології — застаріла назва молодого деревця, пагону або тонкого стебла чагарнику, зокрема лозини.
- (Ботаніка) –
У ботаніці — народна назва деяких рослин із тонким гнучким стеблом, наприклад, верби або інших кущів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. крагулець, р. крагульця, д. крагульцеві, з. крагульця, о. крагульцем, м. крагульцеві, к. крагульцю
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘крагулець’ походить від давнього слов’янського кореня, пов’язаного з кроєнням та шиттям шкіри. Воно означає спеціальний ніж або інструмент кушніра, який використовується для обробки хутра та шкіри. Це слово є рідкісним і вживається переважно в професійній лексиці майстрів, що працюють зі шкірою.