1. Тихо, потай, непомітно, щоб ніхто не побачив і не почув; крадучись, нишком.
2. Обережно, з обачністю, щоб не привертати уваги; непомітно, потайки.
крадькома
Буква
Приклади:
Приклад 1:
Щоправда, сидіти йому дове лося на страшенно розхитаному стільці, який, до того ж, увесь був вимазаний крейдою та заляпаний порівняно свіжими фарбами, але Ада встигла крадькома шепнути, що то наслідки недавно розпочатого ремонту. Крім того, якраз навпроти них умостився Мавропуле, який називав Аду «донечкою» і масно при цьому підморгував.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Пiсля довгого лiтнього дня, коли сонце сiдає, а розпечена земля поволi скидає з себе золотi шати, коли на блiде, втомлене днем небо з’являються крадькома несмiливi зорi, в останньому промiннi сонця справляє грища мушва, а дивно м’яке, злоторожеве повiтря приймає оддаль бузковi тони i робить простори ще ширшими i ще глибшими, — Маланка з Гафiйкою волочать курною дорогою утому тiла й приємне почуття скiнченого дня. Вони несуть додому спечене, як i земля, тiло, а в складках одежi пахощi стиглого колоса.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 3:
Вiдтак поправляла на нiй намисто, обсмикувала сорочку, укладала складки спiдницi i жалiбно похитувала головою, змигнувши крадькома сльози. Але чого вона не могла байдуже чути — так се бубна.
— Самчук Улас, “Марія”