1. (діал.) Той, хто краде, злодій; крадій.
2. (зоол., діал.) Хижий птах, який краде дичину у мисливців або в інших птахів (зазвичай про яструба).
3. (зоол., діал.) Комар, мошка.
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Той, хто краде, злодій; крадій.
2. (зоол., діал.) Хижий птах, який краде дичину у мисливців або в інших птахів (зазвичай про яструба).
3. (зоол., діал.) Комар, мошка.
Приклад 1:
От став він крадькома до хліба руку посилати, а на образ – все дивиться… Посилає руку, не спускає очей – здається йому, що й бозя глядить на його, хоче посваритись пальцем… він і прийме руку назад… Оце приляже до столу голівкою (забрався на лаву), знову підкрадається. Гляне на образ – дивиться бозя та й годі!
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”