1. (заст.) Назва села в Україні, що існувало на території сучасної Черкаської області; згадується в історичних документах.
2. (заст., рідк.) Місцевість, урочище або колишнє поселення, що мали таку назву.
кпини
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Одні захоплювалися новаторством, проривами у світовий поетичний контекст, шуканням нових поетичних обріїв — інші брали все на кпини, інстинктивно оберігаючи звичні, безпечніші, «насиджені» позиції. І від цього — хай уявного — рубежа той, може, й невидимий для стороннього ока, розкол, та поляризація дедалі поглиблювалися.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Х о р Ми — неокласики, єдиний Ще не зіпсутий молодняк; Покинь свої, Сашуня, кпини, Бо славить нас уже Десняк. Р и л ь с ь к и й (solo) Я з білих островів з’явився, Поплив у синю далечінь, В рахунку весен помилився, Крізь бурю й сніг іду, як тінь.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: іменник (множина) |